Цікаві факти про раків

Річкові раки водяться в прісних водоймах на всій території України. Їх можна зустріти як в повноводних річках, так і у невеликих струмках і навіть озерах, де глибина сягає трьох і більше метрів. При цьому, раки дуже вимогливі до чистоти води. Саме з цієї причини їх чисельність стрімко скорочується, чистих водойм залишається все менше.

14 цікавих фактів про раків

• Основу харчування раків становить рослинна їжа. Вони охоче поїдають водорості, водні рослини і впавше у воду листя. При цьому, раки не відмовляються і від їжі тваринної: їх жертвами можуть стати черви, комахи, личинки, мертва риба. Особливо та, яка починає розкладатися. цей запах рак здатний вловити на великій відстані і покинути своє укриття навіть вдень, незважаючи на те, що раки воліють вести нічне полювання.
• Забарвлення тулуба раку в значній мірі залежить від того середовища, в якому він живе. Залежно від кольору дна рак може мати забарвлення від чорного до сіро-зеленого. Прийнято вважати, що раки повільні, але, в разі небезпеки, вони здатні розвивати досить пристойну швидкість.
• Довжина тіла у окремих особин може досягати 25 сантиметрів. Але, таких гігантських розмірів досягають далеко не всі раки: звичайна довжина 10-15 сантиметрів. При цьому, самці зазвичай більші за самок. Розмір новонародженого раку близько 2 мм. Тривалість життя – до 20 років. Деякі “довгожителі” здатні прожити і чверть століття.
• Самки носять ікру під черевцем. Звичайна норма – 200-300 яєць. Але, з них лише мала частина досягне дорослого віку. А більшість стануть жертвами хижих риб. Після появи на світ маленькі рачки ще близько двох тижнів знаходяться поруч з матір’ю, після чого починають самостійне життя.
• У дорослих особин один-два рази на рік відбувається линька. Її терміни багато в чому залежать від середовища проживання. Під час линьки сходить старий хітиновий покрив, на його місці поступово виростає новий. В цей час раки стають абсолютно беззахисними, тому, процес зміцнення панцира воліють перечекати в норах.
• Хвіст грає величезну роль в житті рака. Якщо з якоїсь причини він втратив клешню, то у нього через деякий час виросте нова. А ось хвіст вже не може відродитися. Без хвоста рак позбавляється можливості пересуватися і виповзати з води на сушу. А це йому необхідно робити періодично, щоб заповнити кисневий обмін в організмі.
• Довгий час наші предки використовували раків не в якості делікатесу до пива, а застосовували їх для лікувальних цілей. Наприклад, античні лікарі були впевнені, що якщо попелом спаленого раку посипати місце укусу скаженої тварини або отруйної змії, то отрута буде знешкоджена.
• А на Русі раків вважали відмінним протиалкогольним засобом. Рака потрібно було перетерти в порошок і підсипати в алкоголь. Вважалося, що така добавка викликає сильну блювоту, а у людини з’являється стійка відраза до спиртних напоїв.
• Популярний в нашій країні новорічний салат “Олів’є”, придуманий французьким кухарем Люсьєном Олів’є ще в XIX столітті, дуже віддалено нагадує класичний рецепт. А в нього, крім інших інгредієнтів, входили і раки.
• У різних народів світу ставлення до споживання раків в їжу було неоднозначним. Одні вважали раків делікатесом, інші – “брудною їжею”. Наприклад, в Швеції в XVI столітті селян зобов’язували ловити раків і поставляти їх до королівського столу. При цьому, самим селянам суворо заборонялося вживати “королівську” їжу. Про що вони не сильно засмучувалися, так як добре знали – чим харчуються раки.
• У сучасній Швеції закони демократичніші, раків дозволяється їсти всім. У серпні навіть проходить свято “поїдання раків”. До 1994 року в країні заборонялося ловити раків поки не настане перша середа серпня. Ось і накидалися гурмани в останній місяць літа на улюблені страви з раків. Заборона відмінили 25 років тому. Втім, раків в річках вже мало хто з шведів ловить, їх закуповують у величезних кількостях в Китаї і Туреччині.
• Як відомо, раки при варінні червоніють. Це відбувається через те, що в панцирі міститься астаксантин – речовина з групи каротиноїдів. У киплячій воді руйнується його зв’язок з білками і астаксантин набуває свого звичайного коліру – червоного.
• Варити раків потрібно обов’язково живими. Це пояснюється звичкою раків харчуватися падаллю. Тому, померлі раки псуються моментально, їх вживання в їжу може стати причиною сильного отруєння.
• Ну і, звичайно, найголовніше питання – де зимують раки? Біологи стверджують, що в їх зимівлі ніяких особливих таємниць немає: раки намагаються залягти на дно глибше, де вода тепліше. У сплячку на зиму вони не впадають, але більшу частину часу проводять в “напівдрімоті”, лише на кілька годин виходячи на полювання. Тому, сама загроза показати де раки зимують означала те, що людину можуть відправити на дно, тобто, втопити.