Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – український поет, письменник, мислитель, художник, графік, етнограф і громадський діяч. Його літературна спадщина, включаючи знамениту поетичну збірку «Кобзар», є основою сучасної української літератури. Діяч українського національного руху і член Кирило-Мефодіївського братства.
У біографії Тараса Шевченка є багато цікавих фактів, про які ми розповімо в даній статті.
Зміст статті:
Біографія Тараса Григоровича Шевченка
Тарас Шевченко з’явився на світ 25 лютого (9 березня) 1814 року в українському селі Моринці (нині Черкаська обл.). Він ріс в сім’ї кріпаків Григорія Івановича та Катерини Якимівни. У нього було 6 братів і сестер.
Дитинство Тараса Шевченка
- Господарем сімейства Шевченко був дійсний таємний радник і сенатор Василь Енгельгардт, який був племінником самому Григорію Потьомкіну.
- Коли Тарасу ледь виповнилося 2 роки він разом з сім’єю перебрався в село Кирилівка, де і пройшло все його дитинство. Хлопчик відрізнявся допитливістю і тягою до знань. Відомий випадок, коли він ще хлоп’ям вирушив на пошук «стовпів, що підпирають небо».
В результаті, Шевченко заблукав і не міг знайти дорогу додому. На щастя, їхавші повз чумаки підібрали дитину і привезли в село. Варто зауважити, що оскільки батько рідко був вдома, через чумацький промисел, а мати, від зорі до зорі працювала на полях, Тараса в основному виховували його дід і старша сестра Катерина. - У 8-річному віці Шевченко віддали навчатися грамоті у дячка Совгиря. В даний період біографії йому вдалося прочитати багато праць Григорія Сковороди. Одночасно з цим, у нього почали виявлятися хороші здібності до малювання.
- Через рік від виснажливої праці і крайньої бідності померла мати Тараса, внаслідок чого Шевченко-старший повторно одружився з Оксаною Терещенко, у якої вже було 3 дитини. Мачуха не проявляла любові до нерідних дітей, виховуючи їх в строгості.
- У 1825 році в особистій біографії Шевченка сталася чергова трагедія – помер його батько. В результаті мачуха зі своїми дітьми повернулася в своє село, тоді як 11-річний Тарас почав прислужувати дяку Петру Богорському, виконуючи різну чорну роботу і продовжуючи вчитися.
Юність Т. Г. Шевченка
- Не витримавши знущань з боку Богорського, Шевченко втік від нього. Він почав шукати в сусідніх школах кого-небудь, хто міг би навчити його живопису. Знаходячи вчителів він як і раніше наймитував, намагаючись поєднувати важку роботу з живописом.
- Пізніше, в школі Тарас отримав базову освіту, а у малярів ознайомився з найпростішими прийомами малювання. В даний період біографії він пас овець, трудився в полі і виконував іншу подібну роботу. У віці 15 років він потрапив до складу прислуги нового поміщика Павла Енгельгардта, продовжуючи захоплюватися художнім мистецтвом.
- Цікавий факт, що спочатку Шевченко виконував обов’язки кухаря, але пізніше став особистим помічником Софії Григорівни Енгельгардт, яка давала йому уроки французької. Паралельно з цим, юнак продовжував малювати.
- Помітивши талант Тараса, Павло Енгельгардт віддав його вчитися живопису у художника Яна Рустема. Пізніше хлопець продовжить навчання у Василя Ширяєва, який візьме його з собою розписувати петербурзький Великий театр.
- Приблизно через 5 років в біографії Тараса Шевченка відбулося важливе знайомство з земляком і живописцем Іваном Сошенко. Саме Сошенко вивів його в люди, познайомивши з поетом Василем Жуковським, живописцем Карлом Брюлловим і Василем Григоровичем.
Вони відразу розглянули в Тарасі різноманіття різних талантів, у зв’язку з чим почали робити все можливе, щоб викупити його у Енгельгардта. Важливо зауважити, що господар Шевченка довго не погоджувався його відпускати, оскільки вклав в нього чимало грошей і сил. Енгельгардта довго не могли вмовити найвідоміші культурні діячі . - Здавалося, що Тарас так і залишиться в підпорядкуванні у свого господаря. Тоді ж в голову Сошенко прийшла чудова ідея – влаштувати лотерею, де буде розіграний портрет Жуковського, написаний Брюлловим. Переможець стане володарем портрета, а всі виручені кошти будуть віддані на викуп Шевченка.
В результаті, картина була куплена за немислимі 2500 рублів. Як писав Тарас Шевченко в автобіографії: «За цю ціну була куплена моя свобода 22 квітня 1838 року». Переставши бути кріпаком, молода людина вирішує вступити до Академії мистецтв.
Література Тараса Шевченка
- В знак великої вдячності до Жуковського Тарас Григорович присвятив йому один з найбільших своїх творів – поему «Катерина». Під час навчання в академії, він тричі отримував нагороди за свої картини. Статусу вільного художника живопису він удостоївся у 1845 році за полотно «Циганка».
- Перша половина 1840-х років вважається найбільш плідним поетичним періодом в біографії Шевченка. За цей час він став автором таких фундаментальних праць, як «Кобзар» і «Гайдамаки». Також були опубліковані і багато інших поетичних праць, включаючи «Кавказ», «Хусточка», «Тополя» та ін.
- Цікавий факт, що петербурзькі критики негативно відгукувалися про українську літературу в цілому, а до творчості Шевченка – особливо негативно. У його поезії літературознавці бачили якийсь провінціалізм.
- Однак Україна високо оцінила твори співвітчизника. В ході подорожі по українським містам і селам, люди дуже тепло приймали «кобзаря». В кінці 1845 року виходить його легендарний вірш «Заповіт», написаний в Переяславі.
Цікаво, що «Заповіт» справив великий вплив на розвиток української культури, зокрема, на нього було написано багато музичних творів багатьма композиторами. Положенням на сьогодні, цей вірш переведений на більш 150 мов. - Пізніше Тарас Шевченко влаштовується художником Археографічної комісії, зробивши чимало малюнків археологічних та історичних об’єктів. У 1846 році він влаштувався в Києві, де тісно спілкувався з відомим істориком Миколою Костомаровим.
- Тоді ж поет приєднався в новостворене Кирило-Мефодіївське товариство. Незабаром учасників громади заарештували за звинуваченням в утворенні політичної організації. І хоча причетність Шевченко до братерства довести так і не вдалося, правоохоронці поставили йому в провину вірш «Сон», в якому побачили висміювання чинної влади і революційні настрої.
- Це призвело до того, що 30 травня 1847 року Тараса визначили на військову службу в якості рекрутської повинності. Одночасно з цим, 33-річному хлопцю заборонили складати вірші і малювати. В ході експедиції до Аральського моря (1848-1849) генерал Обручов таємно дозволяє йому зробити начерки узбережжя, проявивши до нього сходження.
- Однак, хтось доніс про це керівництву, що призвело до жорсткої догани генералу і відправці Шевченка в пустельні нетрі на Каспії, з повторною забороною на будь-яку художню діяльність. Не маючи можливості малювати, він захопився ліпленням, а також фотомистецтвом.
- В даний період біографії Тарас написав кілька прозових творів російською мовою – «Художник», «Княгиня» і «Близнюки». У 1857 році завдяки клопотам високопоставлених друзів поета, імператор Олександр II скасував покарання, внаслідок чого Шевченка відпустили на волю.
- Після цього чоловік повернувся до Петербурга, де з новою силою захопився поезією, гравіюванням і малюванням. Незадовго до своєї смерті він зайнявся складанням підручників українською мовою. У 1861 році був опублікований буквар Шевченка українською, який незабаром опинився під забороною.
Особисте життя Тараса Шевченка
- Біографи вважають, що вперше Тарас хотів одружитися з актрисою Катериною Піуновою, якій він допомагав розвивати свою кар’єру. Хлопець сподівався, що вона вийде за нього заміж, але помилився.
- Також відомо, що Шевченко доглядав за кріпосними дівчатами Харитою і Ликерою, проте ці відносини не мали серйозного продовження. Після цього він більше не робив спроб пов’язати своє життя сімейними узами. Варто зауважити, що в молодості у нього був роман з Оксаною Коваленко.
- У 1840 році коханками художника були Анна Закревська і Варвара Рєпніна-Волконська. Крім цього, під час служби він потай полягав у відносинах з Агатою Усковою – дружиною коменданта.
Смерть Тараса Григоровича Шевченка
Тарас Шевченко помер 26 лютого (10 березня) 1861 року від водянки у віці 47 років. За словами Костомарова, причиною його смерті стало зловживання алкоголем.