Устриці вважаються рідкісним досить корисним делікатесом, в них знаходиться добре збалансована кількість білків, вітамінів і мікроелементів, при цьому вміст жирів в устрицях мінімальний, в силу всіх цих фактів устриці підійдуть для меню навіть худнучим гурманам.
Устриця – мабуть, єдина істота, яку подають до столу живою. Тому так важлива швидкість поставки. Стародавні римляни завозили устриць з Галії, проте відстані не дозволяли довозити їх живими. Тому доводилося везти устриць очищеними, без раковини, в м’якому розсолі, в щільно запечатаних амфорах. Сьогодні з Франції до Києва устриці прибувають (з урахуванням митних процедур) приблизно через 24-36 годин після збору. Перед транспортуванням їх злегка охолоджують до мінус п’яти градусів, на випадок нельотної погоди або інших проблем. У такому вигляді устриці придатні до їжі до трьох тижнів, однак найсмачніші – тільки що виловлені молюски. Устриць розводять і добувають у багатьох країнах: у Франції, США, Японії, Португалії, Ірландії, Канаді, Австралії, Норвегії, Іспанії, Голландії, на Далекому Сході Росії.
Розмір устриць позначають цифрами і нулями – чим більше нулів, тим крупніше устриця. Чотири нуля – від 120 г, три – 100-120 г, два – 90-100 г, один – 80 г, 1-70 г, 2-60 г, 3 – 50 г. Розмір глибоких устриць позначається буквами і цифрами. TTG (0) – більше 120 г, TG (1) – від 100 до 120 г, G (2) – від 75 до 100 г, М (3) – від 50 до 75 г, Р (4) – менше 50 г . Але все це, як правило, стосується тільки французьких устриць.
Устриці низькокалорійні. У 100 г устриць – 95 калорій. Це стільки ж, скільки в 100 г тунця або 100 г телятини. Тому тим, хто боїться набрати вагу, можна з чистою совістю з’їдати дюжину устриць (це близько 200 калорій). У 100 г устриць (приблизно 6 штук) – 17 г білка. Це в середньому близько ¼ добової потреби людини. Відповідно дюжина устриць (їх подають, як правило, в кількості 6 або 12 штук) – половина добової норми. Правда, є більше дюжини устриць – з тим, щоб на цілий день наїстися білка – звичайно, не варто. Це загрожує алергією або розладом шлунку.
Люди, що живуть на берегах теплих морів, добували і використовували устриць в їжу з незапам’ятних часів. Вони почали штучно вирощувати їх ще в період Римської імперії. Стародавні римляни на собі відчули корисні властивості устриць, а зокрема збільшення любовної енергії. Імператори Стародавнього Риму готові були платити за цей делікатес золотом в еквіваленті за вагою.
Стародавні греки і кельти вирощували устриць в домашніх умовах. В епоху Середньовіччя устриць можна було купити як в раковинах, так і без них, мабуть вантаж при транспортуванні виходив більш легким. Особистий лікар короля Людовика XIV стверджував, що устриці потрібно варити і смажити, не дістаючи з раковин. До 19 століття люди вважали, що запаси устриць не можуть виснажитися. Найбільшою популярністю користувалися Остендські устриці.
Знаменитий герой-коханець 18 століття – Казанова на сніданок щодня вживав по 50 устриць і на своєму прикладі довів висловлену вченими гіпотезу, що цей делікатес є потужним афродизіаком. Кілька вчених зі США й Італії досліджували двостулкових молюсків, а зокрема групу черепашкових молюсків, до якої належать і устриці. При цьому з’ясувалося, що в них міститься велика кількість рідкісних амінокислот, що сприяють бурхливому виробленню статевих гормонів.
