Ми бачимо хмари кожен день, але нечасто замислюємося про те, що вони являють собою. Насправді природа хмар дуже цікава! І сучасна наука досконально вивчила хмари та відповіла на всі питання, які цікавили людей упродовж століть.
ТОП цікаві факти про хмари
- Говорячи про Землю, хмарами називають скупчення водяних частинок в атмосфері. Але у широкому значенні слова хмарами можуть бути, наприклад, великі скупчення газу чи пилу у космічному просторі.
- Іноді в горах можна спостерігати хмари, що висять на місці і нікуди не рухаються, незважаючи на сильний вітер. Таке трапляється, коли потоки вітру з різних боків врівноважують один одного та утримують хмару на одному місці.
- Найнижчими хмарами є шаруваті. Зазвичай вони пливуть на висоті кілька сотень метрів над поверхнею, але зафіксовані випадки, коли їх бачили на висоті менше ста метрів.
- Найменш вивченими хмарами є сріблясті, вони ж найвищі. Виникають вони лише у розріджених верхніх шарах атмосфери, на висоті 76-85 км.
- Термін життя хмари залежить від навколишніх умов. При низькій вологості хмаринка, сконденсувавшись, розсіється вже хвилин через 15-20. За високої вологості вона може “прожити” кілька годин, у деяких випадках – до 12-15 годин, але рідко.
- Кристалізація вологи в хмарах починається при температурі від -15 ° C і нижче. Змерзлі частки випадають униз у вигляді опадів. Якщо внизу холодно – сніг, якщо тепло – вони розтануть, і буде дощ.
- Для формування хмари потрібно, щоб волога навколо чогось сконденсувалася, але для цього необхідний якийсь центр. Зазвичай таким центром виступають порошинки, удосталь присутні в атмосфері.
- Хмари є і на Марсі, на екваторі червоної планети їх можна побачити майже протягом року. Щоправда, водяної пари в марсіанській атмосфері дуже мало, близько 0,001%, тому місцеві хмари найчастіше утворюються з вуглекислого газу.
- На Венері суцільний хмарний покрив огортає всю планету. Сонце практично не досягає її поверхні, а через таку щільність атмосфери температура досягає 464°C. Дається взнаки парниковий ефект.
- Зазвичай, чим хмара важча, тим нижче вона опускається, тому грозові хмари зазвичай досить низькі. Але навіть вони можуть формуватися на висоті близько 10 км., що вище Евересту, найвищої вершини Землі.
- Хмарність допомагає Землі згладжувати добові та сезонні перепади температури. Якби хмар не було, температурні коливання на нашій планеті були б значно різкішими.
- Маса невеликої хмари зазвичай коливається від 10-20 тонн до 100-200 тонн. А важкі грозові хмари можуть важити по 1-2 млн. тонн і навіть більше.
- Без хмар неможливе утворення торнадо. Це руйнівне природне явище утворюється при збігу низки умов, і наявність грозової хмари – одна з них.
- Суспільство любителів хмар, що існує з 2004 року, приносить науці реальну користь. Члени суспільства просто роблять фотографії хмар і діляться ними, але зібрані ними дані виявилися дуже популярними професійними метеорологами.
- Перисті хмари складаються не з крапель вологи, а з кристалів льоду. Вони утворюються високо в атмосфері, там де завжди холодно, тому волога там замерзає.
- Вчені не відкидають можливості існування гарячих хмар в атмосферах планет інших зоряних систем. Вони стверджують, що за певних умов можливе існування хмар з температурою кілька тисяч градусів усередині них.
- На північному полюсі Сатурна існує стійкий природний феномен – комплекс з хмар правильної шестикутної форми, і в нього досі немає твердого наукового пояснення. Довжина однієї сторони шестикутника сягає 25.000 км, а її “стіни” йдуть углиб атмосфери більш ніж на100 км.
- Сформувати хмару, що проллється дощем, можна штучним способом. В ОАЕ провели успішні експерименти, під час яких після розпилення в атмосфері особливого складу волога сконденсувалася у дощову хмару. Але цей спосіб виявився надто дорогим для комерційного застосування.
- Швидкість руху хмар буває різною. Іноді вона не перевищує 10-15 км./год., а іноді перевалює і за 150-180 км./год., іноді навіть більше.
- На Титані, найбільшому супутнику Сатурна, також бувають хмари. У них гримлять грози, і з них виливаються метанові дощі. Температура поверхні Титану становить приблизно -179,5 °C, і в таких умовах метан набуває рідкої форми, а не газоподібної.
Цікаві факти про хмари
