Цікаві факти про грозу

Кожна людина рано чи пізно замислювалася, що ж таке гроза, і чому вона змушує одних ховатись під ліжко, а інших заворожено дивитись на неї. У цій статті ми зібрали для вас найцікавіші факти та відомості про грози, які б непогано знати кожному.

Грозою зазвичай називають просте поєднання блискавки та грому. Найчастіше гроза супроводжується сильним дощем, інколи ж навіть градом і потужними вітрами. Ці обставини становлять певну небезпеку для людини.

ТОП цікавих фактів про грози

1. Дехто вважає, що гроза не є небезпечною, але це далеко не так. Це природне явище зазвичай супроводжується як дощем, так і дуже сильним вітром, блискавками, іноді градом, і вони можуть становити загрозу.
2. Метеорологи поділяють грозові хмари на чотири типи – одноосередкові, багатоосередкові кластерні, багатоосередкові лінійні та суперосередкові. Перші – найслабші і невинні, останні – найпотужніші, вони нерідко супроводжуються ураганами і в деяких випадках навіть торнадо.
3. Саме у грозову погоду найчастіше з’являються кульові блискавки. Щоправда, цей феномен досі залишається практично невивченим і про кульові блискавки вченим відомо дуже мало.
4. Найбільше пошкоджень під час потужної грози, зазвичай, завдає сильний вітер. Але й дощ може стати причиною невеликої повені, а удар блискавки може запросто спричинити пожежу.
5. Молоко під час грози дійсно швидко скисає, це не жарт і народний приклад. Відбувається це через вплив довгохвильових електромагнітних імпульсів, тому що грози викликають обурення магнітного поля. Ставити при цьому молоко в холодильник чи ні – не має значення.
6. Майже завжди грози виникають у спекотну або теплу погоду, або хоча б прохолодну. За негативних температур це природне явище теж трапляється, але дуже рідко.
7. Якщо під час грози ви бачите розряд блискавки, то незабаром ви можете почути і удар грому, який виникає, коли розряд розтинає повітря. Швидкість звуку в повітрі становить 300-360 метрів за секунду, так що якщо між спалахом блискавки і звуком грому пройшло 3 секунди, значить, блискавка вдарила за кілометр від вас.
8. З усіх погодних явищ грози та пов’язані з ними інші прояви буяння природи займають друге місце через небезпеку для людини, поступаючись лише повеням. Принесені ними урагани часом забирають безліч життів.
9. Існує таке поняття, як “грозове становище”. Воно означає, що для початку грози склалися відповідні умови, але при цьому шанс на те, що нічого не відбудеться, становить 60-70%.
10. У будь-який момент часу на Землі вирує близько 1500 гроз, а щомиті в атмосфері нашої планети б’є близько 100 розрядів блискавок. На щастя, ці природні явища часто трапляються у ненаселених регіонах.
11. Грози можуть виникати і над суходолом, і над водною поверхнею. Однак, незважаючи на те, що хмари частіше формуються над водою, над морями та океанами грози вирують приблизно в 10 разів рідше, ніж над сушею.
12. Вже давно зібрано докладну статистику, яка показала, коли грози трапляються частіше, а коли рідше. Наприклад, у помірних широтах вони найчастіше вирують влітку після полудня, а найрідше – взимку, перед сходом Сонця.
13. Гори також впливають на частоту формування грозових фронтів. Особливо часто це явище природи фіксується у високих гірських системах, таких як Гімалаї та Кордильєри.
14. Біля екватора та у тропіках відбувається близько 78% гроз у світі. Чим далі від екватора і чим ближче до полюсів Землі, тим рідше складаються відповідні умови для формування.
15. Розряди блискавок під час грози можуть мати температуру до 30 тисяч градусів. Це приблизно у 6 разів більше, ніж температура поверхні Сонця.
16. Грім є звуковою хвилею, причому цілком відчутною. Його наслідки побачити дуже легко – так, від гуркоту грому часто спрацьовують сигналізації у припаркованих автомобілів. Це відбувається, коли по них б’є звукова хвиля. Зафіксовані випадки, коли ударна хвиля від грому навіть вибивала шибки з вікон.
17. Під час грози через дощ буває шумно, але грім все одно можна почути на відстані до 15-20 кілометрів. Якщо ви бачите розряди блискавок, але нічого не чуєте, значить, гроза вирує на більшій відстані від вас.
18. У середньому на добу Землі відбувається близько 24 тисяч гроз. Переважна їхня більшість слабка і нешкідлива, а багато їх і зовсім трапляється там, де немає людей, хоча їх все одно виявляють орбітальні супутники.
19. Статистика допомогла скласти портрет найбільш типової та усередненої грози. Як виявилося, найчастіше вона охоплює область діаметром близько 24 км., а триває при цьому трохи більше 30 хвилин.
20. Найгрозовішою столицею у світі, а також взагалі одним з найщедріших на грози міст, є Кампала, столиця Уганди, країна в Африці. У середньому на Кампалу обрушується 220-240 гроз на рік, часто кілька на день.
21. Середньостатистична гроза несе в собі в кілька десятків разів більше енергії, ніж атомна бомба на зразок тієї, що була скинута на японські міста Хіросіма та Нагасакі. Потужні грози взагалі мають у сотні разів більший запас енергії.
22. Найрідше грози трапляються у Північній Африці, а рекордсменом у цьому плані є Єгипет. У ньому це природне явище спостерігається рідше, ніж у всіх інших країнах світу, не більше ніж 3-5 разів на тисячу років.
23. Втекти від грозового фронту, що наближається, на своїх двох не вдасться. Середня швидкість його руху становить близько 20 м/с., але іноді вона буває набагато вищою, аж до 80 м/с. і більше, а це вже тягне на потужний ураган.
24. Снігові грози, тобто які виникають при негативних температурах, дійсно виникають дуже рідко, тому що для цього необхідний точний збіг багатьох факторів.
25. Потужний грозовий фронт, що складається з наповнених вологою хмар, легко може нести до 1 млрд. тонн води. На щастя, під час дощу, що супроводжує грозу, виливається лише невелика частина цієї води.
26. Найщедріша на дощ гроза була зареєстрована в Гваделупі, що в Карибському морі, в 1970 році. Під час буяння природи дощ там випадав у рекордних кількостях – 380 мм. за хвилину.
27. Як відомо, ховатись під деревами під час грози – погана ідея, оскільки блискавки часто вражають найвищі об’єкти. Однак, це не означає, що в чистому полі вони не можуть ударити і просто в землю, особливо якщо поряд немає чогось вище.
28. Одиничний грозовий фронт зазвичай має висоту до 8-10 кілометрів, але часто фронт буває “багатошаровим”. У такому разі він не тільки масивніший, він ще й існує довше, найпотужніші грози можуть охоплювати висоту в 16-18 км. від поверхні і вирувати при цьому по кілька годин.
29. Над островами Тіві, що належать Австралії, цілий рік в той самий час формується хмара, яка потім розсіюється. Цей природний феномен навіть є своєрідним орієнтиром для знайомих з ним пілотів, і йому навіть дали власне ім’я – Гектор.
30. Грози трапляються не тільки на Землі, а й на інших планетах з досить щільними для цього атмосферами. На газових гігантах, таких як Сатурн і Юпітер, вони взагалі можуть досягати неймовірних масштабів.