Творчість радянського поета і письменника Бориса Пастернака довгий час було забороною. Через тиск влади йому навіть довелося відмовитися від Нобелівської премії.

Цікаві факти про Бориса Пастернака

25 цікавих фактів з життя Пастернака

  • У короткій біографії Бориса Пастернака згадується, що він піддавався в СРСР цькуванню через свій роман “Доктор Живаго”. При цьому спровокувало цькування Нобелівська премія, яка була йому за цей самий роман вручена. Точніше, не зовсім – через масштабне цькування письменник був змушений від премії відмовитися.
  • Народився Борис Леонідович 10 лютого 1890 року, за 27 років до революції. Що цікаво, він був переконаний, що його день народження – 11 лютого, а не 10. Але сучасні дослідники переконалися, що він помилявся.
  • За своє життя Борис Пастернак написав безліч творів. Повне зібрання його творів складається з 11 томів, воно було видано у 2005 році.
  • Не всі знають, що Борис Леонідович був ще й талановитим перекладачем, який досконало володів англійською мовою. Він переклав з англійської на російську ряд творів зарубіжних авторів, в тому числі і Вільяма Шекспіра.
  • Багато років Пастернак перебував в активному листуванні з іншими діячами мистецтва. Неабияка частина його листів збереглася, і в його зібрання творів увійшло 1675 з них.
  • Письменник з’явився на світ в дуже творчій родині. Батько його був художником, а мати – піаністкою, і саме їх вихованню Борис Леонідович зобов’язаний своєю тягою до книг.
  • Після закінчення гімназії він отримав атестат, в якому він значився, як “Борис Леонідович (він же Ісаакович) Пастернак. Просто його батьки були євреями, і батько його вирішив змінити ім’я. Так що у Бориса Леонідовича було фактично два по батькові.
  • Сімейство Пастернака підтримувало дружні стосунки з безліччю знаменитих письменників, поетів, художників, музикантів і композиторів тієї епохи. Зокрема, в їхньому будинку бували Лев Толстой, Михайло Нестеров і Сергій Рахманінов.
  • В дитинстві Борис Леонідович серйозно захопився музикою і вирішив стати композитором. Музичним занятям він присвятив 6 років, і до наших днів навіть збереглися створені ним соната для фортепіано та дві прелюдії.
  • У дитинстві він невдало впав з коня, зламавши собі ногу, яка в підсумку зрослася неправильно. Це призвело до того, що до кінця життя Пастернак кульгав. Не дуже сильно, але він все одно цього соромився.
  • У п’ятнадцятирічному віці він, будучи на вулиці, випадково зіткнувся з натовпом мітингувальників, яких гнали козаки. Йому тоді дісталося нагайками – козаки, не розбираючись, лупили всіх підряд. Пізніше Борис Пастернак описав цей випадок в одній зі своїх книг.
  • За п’ять років до революції Пастернак закінчив Московський університет, найстаріший навчальний заклад в Російській імперії. При цьому він так і не з’явився за дипломом, так що його диплом досі зберігається в архіві МГУ.
  • Точно не відомо, коли саме Борис Леонідович почав писати свої перші літературні твори. Але перша його публікація відбулася у 1913 році, коли йому було 23 роки.
  • Пастернак був особисто знайомий з Володимиром Маяковським, і досить близько. Правда, міцної дружби у них не склалося, хоча особистість цього поета справила на нього певний вплив.
  • Відразу після революції сім’я Бориса Леонідовича переїхала до Німеччини під приводом лікування, а ще через два десятка років, коли там посилилися антисемітські настрої, перебралася до Лондона. Однак, Пастернак залишився жити в СРСР.
  • У Радянському Союзі його творчість офіційно визнавалася і допускалася до друку протягом дуже короткого періоду часу, на рубежі 20-х і 30-х років XX століття. Весь інший час він писав “в стіл”, знаючи, що в СРСР все написане ним ніколи не опублікують.
  • Вершиною творчості Пастернака, як прозаїка, є роман “Доктор Живаго”, над яким він працював близько 10 років. Саме після його номінування на Нобелівську премію письменника стали труїти в ЗМІ, і тоді ж в літературному середовищі виник невеселий жарт – “Пастернака не читав, але засуджую”.
  • Причиною розбіжностей Бориса Леонідовича та радянської влади став його неоднозначний погляд на Жовтневу революцію і подальші роки. Офіційна радянська критика вкрай негативно сприймала його твори, а їх видання заборонялося.
  • Пастернак намагався змінити ставлення влади до себе різними способами. У 1936 році він навіть опублікував кілька віршів з вихваляння Сталіна, але все одно отримав відповідь, що його творчість “не відповідає духу епохи”.
  • Багато років він листувався з Анною Ахматовою. Коли її рідні, зокрема, чоловік і син, були заарештовані і перебували в ув’язненні, Борис Пастернак разом з нею писав листи Сталіну з проханням заступитися за них. Це, як не дивно, допомогло.
  • Останні кілька десятків років життя Пастернак провів на дачі в підмосковному Передєлкіно. Там у 1933 році був створений “письменницьке селище”, де в різний час жили багато відомих радянських літераторів.
  • Прізвище його батька було записано в документах, як “Постернак”, але потім його стали пізніше писати через “а”. Найімовірніше, в документи при оформленні вкралася помилка, і він просто не став її виправляти.
  • “Доктора Живаго” в СРСР, зрозуміло, до друку не допустили, але Пастернаку вдалося переправити рукопис за кордон, і книга була видана в Італії. Влада європейських країн оцінили антирадянський потенціал роману і проспонсорувала його переклад на різні мови. Також була організована безкоштовна роздача примірників “Доктора Живаго” радянським туристам, що відвідали Всесвітню виставку в Брюсселі. А в СРСР книга була вперше видана лише в 1989 році.
  • Пам’ятник на могилі Бориса Пастернака таку кількість разів поганився, що до сорокової річниці від дня смерті поета його довелося замінити. Замість оригінального пам’ятника встановили його точну копію.
  • Поступова реабілітація письменника почалася в 1965 році, коли були опубліковані деякі його вірші. Однак, до 1989 року творчість Пастернака не просто не входило в шкільну програму, його ім’я взагалі не згадувалося в підручниках.
Цікаві факти про Бориса Пастернака

Кладненко Сергій

Сергій Кладненко, головний редактор сайту. Автор статей на сайті. Журналіст з досвідом роботи в українських і зарубіжних інетрнет-виданнях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *