Цікаві факти про Нобелівську премію

10 грудня в Осло відбулася урочиста церемонія вручення Нобелівської премії. Вона традиційно проходить у день пам’яті Альфреда Нобеля, який пішов з життя 10 грудня 1896 року. Що це за премія – і чому вона така популярна у світі?

ТОП цікавих фактів про Нобелівську премію

1. Шведський хімік Альфред Нобель відомий як винахідник динаміту та бізнесмен. За своє життя він запатентував близько 350 винаходів. Однак сьогодні Нобель найбільш відомий як засновник найпрестижнішої у світі премії.
2. У 1895 році Нобель підписав заповіт, згідно з яким більшість його багатств була спрамована на створення спеціальної Нобелівської премії в п’яти областях: фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури та світу. Окремим пунктом у своєму заповіті Альфред Нобель зазначив, що вручати премію треба поза увагою національної належності кандидатів. Він був одним з найбагатших людей Європи і у нього не було сім’ї (тільки далекі родичі).
3. Номінації у сфері економіки у заповіті Нобеля не було, її почали вручати пізніше, 1968 року, на честь 300-річчя банку Швеції. Тому премія в галузі економіки називається не Нобелівська, а премія пам’яті Альфреда Нобеля. Тобто вона фактично не є Нобелівською. З 92 її лауреатів 90 були чоловіки. Середній вік лауреата в галузі економіки становить 67 років, що робить її «віковою» Нобелівською премією.
4. Кожна Нобелівська премія складає 10 млн. крон (майже $900 тис.) і щорічно вручається разом з дипломом та золотою медаллю 10 грудня. Нобелівська медаль має діаметр 66 мм., її вага – 175 г. Медалі виготовляються з золота різної каратності. Вартість цього золота становить близько $8 тис.
5. Роки народження (1833) та смерті (1896) Альфреда Нобеля на нобелівських медалях позначені римськими цифрами: MDCCCXXXIII – MDCCCXCVI. На аверсі медалей – портрет Альфреда Нобеля, на реверсі – кожна номінація має власне зображення.
6. Загалом у період з 1901 по 2021 рік Нобелівські премії присуджувалися 609 разів. 50 разів Нобелівські премії не вручалися: причинами були дві світові війни та неможливість знайти гідного кандидата.
7. Щорічно головною загадкою Нобелівської премії стають її ймовірні кандидати та лауреати. Це закрита інформація, але іноді чутки все ж таки просочуються. Європейські букмекери навіть пропонують ставки на можливих лауреатів Нобелівської премії у галузі літератури та світу.
8. Право висувати кандидатури на Нобелівську премію мають тисячі експертів у наукових та мистецьких галузях по всьому світу. До них входять професори престижних університетів, законодавці, колишні лауреати Нобелівської премії та самі члени комітету. Крім того, право запропонувати кандидатуру на висування є і у невеликої кількості наукових та громадських організацій.
9. Нобелівські премії призначає шведський комітет і фонд, який розпоряджається преміальними грошима, базується у Стокгольмі. Але Нобелівську премію миру вручають в Осло, Норвегії. Це відбувається згідно з волею Альфреда Нобеля. Таке рішення пов’язане з тим, що за життя Нобеля Швеція та Норвегія були об’єднані в союз, що розпався 1905 року вже після смерті засновника премії.
10. За всю історію Нобелівської премії її чотири рази вручали лауреатам, які перебували під час нагородження за гратами. Це німецький журналіст та пацифіст Карл фон Осецький (був у німецькому концтаборі), політичний діяч тоталітарної Бірми Аун Сан Су Чі, китайський правозахисник Лю Сяу-Бо та білоруський правозахисник Алесь Біляцький. Усі вони – лауреати премії миру.
11. Нобелівська премія найчастіше присуджується чоловікам. Так, наприклад, премія у галузі медицини дається вже 110 років поспіль. Але при цьому лише 12 з 220 лауреатів були жінки.
12. А ось найвідомішою жінкою в історії Нобелівської премії справедливо вважають Марію Кюрі. Вона отримала престижну премію двічі – у галузі фізики у 1903 році та у галузі хімії у 1911 році.
13. Альберта Ейнштейна висували на Нобелівську премію щорічно з 1910 до 1922 року. В архіві Нобелівського комітету збереглося 60 номінацій Ейнштейна, пов’язаних з формулюванням теорії відносності. Проте премію вченому дали лише 1922 року за теорію фотоелектричного ефекту, яка видалася комісії більш вагомим внеском у науку. Свою нобелівську промову, проте Ейнштейн присвятив саме теорії відносності.
14. Наймолодший лауреат Нобелівської премії – індійська правозахисниця Малала Юсуфзай, яка отримала премію миру у 17 років. Найстарший – американець Леонід Гурвіч. Він отримав премію за досягнення у сфері економіки віком 90 років.
15. Траплялися випадки, коли лауреати відмовлялися від премії. Наприклад, в’єтнамський політик Ле Діх Тхо, на батьківщині якого, у В’єтнамі, на той час точилася війна. Французький письменник Жан-Поль Сартр, який принципово відмовлявся від офіційних нагород. Радянський письменник Борис Пастернак у 1958 році був змушений відмовитися від премії в галузі літератури через тиск влади.
16. До 1974 року Нобелівську премію двічі давали посмертно – у 1961 році премію миру колишньому генеральному секретарю ООН Дагу Хаммаршельду (незадовго до цього загинув в авіакатастрофі) та шведському поетові Еріку Карлфельдту (помер у 1931 році). У 1974 році було ухвалено офіційне рішення вшановувати преміями тільки живих людей, однак у 2011 році премію в галузі медицини дали канадському біологу Ральфу Стайнману (Нобелівський комітет у момент голосування не знав про його смерть).