Третій четверг травня для українців, які люблять національний одяг та вшановують традиції, – по-особливому святковий. Саме у цей день відзначається День вишиванки. Свій початок свято бере з 2006 року, а його ініціатором стала проста студентка Леся Воронюк. Дівчина запропонувала провести акцію, присвячену вишиванкам, ідея стала настільки успішною, що переросла у традицію.

Здавна вишиті сорочки були символом сімейного благополуччя, а також оберегом, який передавали з покоління до покоління. Давайте разом ознайомимося з цікавими фактами про вишиванку та підтримаємо свято, яке поєднує всю Україну від найменших її мешканців до людей похилого віку.
ТОП цікавих фактів про вишиванку
- Факт 1.
Перш ніж одягати вишиванку, потрібно обов’язково розібратися в значенні її орнаменту. Справа в тому, що кожен символ не випадковий. У ньому міститься особливе магічне значення. Наші пращури вірили, що орнамент може впливати на долю людини, змінювати її на краще, приносити блага, яких бракує, а також захищати від злих духів та людей. - Факт 2.
За часів Київської Русі вишивкою вже оздоблювали одяг, але тільки для знаті. Лише значно пізніше вишиванка поширилася серед селян. Заможні люди носили вишиті сорочки як спідню білизну, тоді як селянам сорочки служили звичайним одягом. - Факт 3.
Перші вишиванки виготовлялися виключно з натуральних тканин. Найчастіше використовувалося домоткане полотно, яке майстрині самостійно ткали ручним способом. Від них була потрібна велика посидючість, терплячість і працелюбність, оскільки весь процес займав по кілька місяців.
Цей факт цілком пояснює, чому сьогодні сорочки з домотканого полотна мають досить високу ціну. - Факт 4.
Спочатку вишиванка належала до святкового одягу. Українці одягали її лише з урочистих випадків, наприклад, коли когось видавали заміж або хрестили. Моду на повсякденне носіння вишиванки запровадив усім відомий поет Іван Франко. Він першим став носити вишиванку з буденним одягом. - Факт 5.
Коли жінка вишивала вишиванку, вона пильно стежила за тим, щоб на звороті не утворювалися вузлики. Вважалося, що можуть принести нещастя у життя того, кому призначалася сорочка. Якщо ж такий вузлик таки утворився, то доводилося розпускати вишивку і починати все по-новому. - Факт 6.
До процесу вишивання сорочки кожна жінка підходила максимально трепетно та відповідально. Перш ніж братися за роботу, вона постилася кілька днів і молилася, очищаючи своє тіло та розум. Приступати до вишивки у поганому настрої та з поганими думками категорично заборонялося. Вважалося, що так можна накликати лихо і втілити у реальність усі страхи. - Факт 7.
Першу сорочку для новонародженого завжди шили з ношених батьківських речей. Це недарма: вважалося, що в одязі матері та батька є позитивна енергетика. Вона захищатиме дитину від хвороб, недобрих людей та злого року. - Факт 8.
Кольори для вишивки вибирали не випадково. Кожен колір має сакральне значення. Наприклад, червоний символізує собою кохання та пристрасть. Такі вишиванки носили юні дівчата на виданні, які хотіли знайти свого коханого або зачарувати хлопця, який сподобався. Чорні нитки оздоблювали сорочки жінок, чиї чоловіки загинули на війні. У такий спосіб вони висловлювали свій смуток і тугу за коханими. - Факт 9.
Своїми особливими вишиванками може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком. Наприклад, у Полтавській області часто вишивали білим по білому, з вплетенням блакитного та коричневого; у Київській області популярні флористичні мотиви та червоний колір з вкрапленням чорного; у Чернігівській – поєднання білого, червоного та чорного, а також часте використання мережки; Подільські вишиванки відрізняються багатством кольору: чорний з додаванням червоного, жовтого, зеленого, синього. Закарпатська вишивка – різнобарвна, густа, об’ємна, з величезним переважанням геометричних мотивів.