Цікаві факти про Ганнібала

Ім’я Ганнібала відоме кожному навіть у наш час, через 2 тисячі років після його смерті. Великий полководець і фундатор військової стратегії за своє життя прославився величезною ненавистю до римлян і все своє життя присвятив війні. Навіть вороги визнавали геніальність Ганнібала та навчалися у нього мистецтву ведення війни. Представляємо до вашої уваги добірку фактів з життя великого карфагенянина, зацікавленність до особистості якого не згасає навіть у наш час.

Найцікавіші факти про Ганнібала та його родину

1. Великий стратег народився на півночі Африки у стародавньому місті Карфаген у 247 році до нашої ери. Ганнібал був полководцем у другому поколінні. Його батько Гамількар був головнокомандувачем карфагенських військ аж до смерті. Крім Ганнібала в сім’ї були ще двоє синів — Гасдрубал та Магон. Вони обидва також присвятили своє життя військовій справі. Про трьох сестер Ганнібала практично нічого не відомо.
2. Існує легенда про те, що Ганнібал мав бути принесений у жертву. За традицією карфагенян, у важкі для міста роки жерці приносили дітей у жертву верховному божеству Баалу (інше ім’я – Молох). Як жертви обирали старших дітей з знатних сімей. Після Першої Пунічної війни у місті вирували повстання найманців і вибухнула епідемія чуми. Сім’я Ганнібала видала маленького раба за свого сина і врятувала від загибелі майбутнього великого стратега.
3. Існує версія про те, що родовід Ганнібала сягає корінням до одного з супутників Дідони, цариці, яка заснувала місто Карфаген.
4. Рід Гамількара отримав від істориків прізвисько «Барку», що означає «блискавка». У грецьких колах сім’я називається прізвиськом «Кераун» з тим самим значенням. Це пов’язано з величезною швидкістю походів та несподіваними нападами полководців Гамількара та Ганнібала на своїх ворогів. Під час облоги міста Сагунт Ганнібал встиг здійснити ще кілька набігів на сусідні племена.
5. У 9 років майбутній полководець дав своєму батькові клятву перед вівтарем. Він поклявся перед богами завжди ненавидіти римлян і присвятити все своє життя війні з ними. Про цю подію зі свого дитинства стратег розповідав цареві Антіоху вже відомим воїном і політиком. Ганнібал дотримав клятву, дану батькові у такому юному віці.
6. У віці 26 років після смерті брата, який командував військами Карфагена, Ганнібал став головнокомандувачем. Він отримав це місце зовсім не через приналежність до почесного роду. Умілий воїн зміг завоювати кохання та авторитет у простих воїнів. Воєначальником його обрали солдати під час загального голосування, після чого вибір на посаду головнокомандувача підтвердила міська рада старійшин.
7. Особисте життя Ганнібала досі викликає багато суперечок в істориків. Ненависні стратеги римські історики писали про нього упереджено. Вони вказували на жорстокість та сексуальну розбещеність великого полководця. Джерела з інших країн вказують на повну байдужість полководця до зв’язків з протилежною статтю.
8. Давньоримський історик Тіт Лівій згадував про дружину полководця, родом з Іберії. Силій Італік називав дружину стратега Імількою, і писав про те, що її залишили чоловіком заради військового походу на Італію.

Цікаві факти про військове та політичне життя Ганнібала

• Найвідомішою подією з військової кар’єри Ганнібала став перехід його військ через Альпи. Він зайняв 15 днів, з яких 9 пішло на підйом та 6 на спуск. Внаслідок цієї небезпечної авантюри полководець втратив половину війська. До переходу військо налічувало 50 тисяч піхотинців, 37 слонів та 9-ти тисячну кавалерію. Після спуску живими залишилося 20 тисяч воїнів і 6 тисяч піхотинців.
• Під час одного з боїв у Аппенінах великий полководець втратив зір на одне око. Є думка, що причиною цього стала хвороба, одержана стратегом у походах.
• Коли цар Пруссій вирішив заснувати нову столицю, вибір ліг на околиці гори Улудаг. Ганнібал, який ніс службу у царя, заклав перший камінь в основу одного з турецьких міст, що носили в давнину назву Пруса. Місто існує і процвітає донині і носить ім’я Бурса. Відомо, що батько Ганнібала був одним з засновників Барселони.
• Великий полководець відомий своєю військовою стратегією. Битви він вигравав будь-яким доступним шляхом, не цураючись хитрощів та обману. Відомий перехід через Альпи, який був здійснений заради превентивного удару по місту Турін. Ворог, очікуючи, що карфагеняни оборонятимуться, сам опинився під ударом військ противника на своїй території. Відомий і інший випадок хитрості полководця, коли під час морської битви він наказав закидати супротивника глиняними горщиками, в яких були отруйні змії.
• Битва при Каннах стала вінцем серед перемог Ганнібала. Найбільша битва в найдавнішій історії забрала життя 70 тисяч римських воїнів. Не можна не відзначити той факт, що Ганнібал не зміг звернути таку значну перемогу на свою користь і винести з неї зиск. Багато хто чекав від нього розгромного походу на Рим та повного знищення всієї імперії. Але полководець відмовився від цієї ідеї, бо вирішив, що його військо надто виснажене і більше не може вести великі бої.
• Ганнібал був не лише талановитим полководцем, а й політиком. Протягом років після закінчення Пунічної війни він обіймав посаду суффета. Країні не вистачало грошей на виплати контрибуції Риму. Тоді олігархи вирішили запровадити новий податок для населення. Ганнібал чинив опір цьому і провів ревізію паперів, в ході якого дізнався про безліч махінацій і розкрадання скарбниці. На всенародних зборах він змусив олігархів повернути вкрадене, чим нажив багато ворогів. Після цієї події щодо змови знаті політик був звинувачений у ненависті до Риму та спробі розв’язання нової війни. Ганнібал змушений був потай утікати з рідної країни.
• Після вигнання Ганнібал служив цареві Антіох III. Після поразки Антіоха у війні з Римом цар погодився видати ворогові великого полководця, але той встиг втекти.
• Ганнібала зраджували двічі, і другий випадок спричинив його смерть. Служачи царю Пруссію, стратег займав чільне місце при дворі. Бажаючи вислужитися перед Римом і заручитися його підтримкою, цар видав місцезнаходження полководця. Не бажаючи здаватися ворогові, оточений полководець прийняв отруту, яку завжди носив у своєму персні.