Якість викладання в сучасних школах – предмет нескінченних суперечок, таке собі «яблуко розбрату». А ось закордонне навчання вважається високою маркою, еталоном, до якого всі прагнуть. Чи обгрунтовано? У моніторингу PISA (Міжнародна програма з оцінки освітніх досягнень учнів) Україна і правда далека від вершин. На маківці інтелектуального Олімпу розташувалися Японія, Естонія, Фінляндія, Китай, Сінгапур. З чим пов’язано панування цих країн в освітній сфері? З особливою організацією навчальної діяльності, унікально вибудуваною освітньою системою? Ми зібрали 15 цікавих фактів про закордонну шкільну освіту, які проливають світло на затемнену домислами реальність.Цікаві факти про школу

ТОП цікавих фактів про школу

  1. Разом з сакурою розквітають знання.
    Саме так вважають японці, шкільний навчальний рік яких починається у квітні. В Україні з настанням весни учні відчувають якусь розслабленість, блаженно передчувають літні канікули. Японські ж школярі тільки приступають до інтелектуальної праці.
    Всього ж навчальний рік в японській школі включає в себе три семестри: квітень – липень, вересень – грудень, січень – кінець березня. Відпочинку, відповідно, не так багато, і весь він іде на саморозвиток.
  2. Свобода, рівність і братерство.
    Це не тільки гасло Великої французької революції, а й негласний статут шкіл Фінляндії. Кожен учень – особистість, але в той же час – частка великого шкільного братства, де всі мають однакові права. Ніяких привілеїв і «любимчиків» вчителів. На рівності і єдності грунтується успіх фінської освіти.
    Фінські педагоги наділені свободою в складанні навчальних планів. Найчастіше кілька предметів викладаються одночасно: література, наприклад, поєднується з природознавством. Комплексний підхід сприяє розвитку аналітичного мислення у дітей.
  3. Метод батога і … батога.
    Пряників і похвали школярам Китаю чекати не доводиться: на те, щоб тішити самолюбство, просто немає часу. Навчання в китайській школі – це нескінченна робота, робота і ще раз робота. При населенні в півтора мільярда за отримання вищої освіти (і квитка в краще життя для китайських учнів) ведеться справжня боротьба, що стартує в школі. Провал на випускному іспиті – чи не зрада сімейної честі, а за списування на них на китайських школярів накладається кримінальна відповідальність.
  4. Практичність – ознака майстерності.
    Майстерності сінгапурських шкіл, зрозуміло. Освіта в них орієнтована не стільки на політ фантазії, глибину думки, скільки на практичну користь від отриманих знань. Уже в середній школі (з 12 років) починається вивчення, наприклад, бухгалтерської справи. Все це дуже вигідно, як показують результати працевлаштування сінгапурських випускників.
  5. Горе від розуму.
    Відчувають естонські школярі, які, за результатами психологічних досліджень, в старшій школі відчувають себе нещасними. Виною тому – висока завантаженість.
    У кращих естонських школах велика конкуренція навіть при вступі до першого класу. Таке моральне навантаження – не найкращий вибір для дитини.
  6. Тверде «ні» дорогим подарункам …
    З боку школярів та батьків для викладачів в Південній Кореї. Дозволені символічні презенти на маленькі грошові суми. Битва проти корупції в навчальних закладах поки виграється успішно і без сумніву виховує в учнях поняття чесності.
  7. Пережиток минулого чи вцілілі прекрасні традиції?
    Ставлення до глибоко класичних католицьких шкіл в Ірландії різне. У сучасній країні святого Патрика багато стандартних змішаних шкіл, але і релігійних, з роздільною освітою (для хлопчиків і дівчаток) досить.
  8. «Релігія – початок всього».
    У цьому переконані всі школи Польщі. У поляків сильні католицькі традиції, тому релігійні уроки – важлива частина системи освіти. Заняття по релігії проводять священики, домашні завдання пов’язані з історією церкви, заучування молитв. Від релігійних уроків польські учні можуть відмовитися, але тільки в письмовій заяві.Цікаві факти про школу
  9. Кожен вибирає для себе потрібні предмети в середній школі. Такі щодо ліберальні принципи освіти практикує Канада. Хлопці в середній школі (що йде, відповідно, після початкової) самостійно вирішують, які предмети будуть вивчати.
    Крім того, паралельно зі шкільним навчанням багато дітей відвідують хокейні секції – знаменита кузня канадського спорту.
  10. Леді і джентльмени ростуть в британських пансіонах, де пильно стежать за вихованням учнів. Уроки етикету, риторики, мистецтва типові для англійської освітньої системи. Примітно, що поступливістю британські школярі не відрізняються. Ось такі ось завзяті шибеники з тонкою аристократичною душею.
  11. «Тільки випускного балу не вистачало!»
    Саркастично вважають в італійських школах, де випускних вечорів не влаштовують зовсім. Влаштовують зустрічі з викладачами, дружні «посиденьки» класами в ресторанах, але ніяких прикрашених актових залів та пишних церемоній. Привчають чи таким чином школярів до економії? Для відповіді достатньо згадати ціни на випускні сукні (а також витончені зачіски і туфлі), костюми (а також модні черевики і краватки) в Україні.
  12. «Ваша оцінка – 5 балів!»
    Почути таке – сущий жах для школяра Франції, який звик до 20-бальної системи оцінювання знань. Нестандартна освітня міра – запорука справедливості, оскільки натягнути, наприклад, десяток балів куди складніше, ніж перетворити четвірку з плюсом в п’ятірку з мінусом
  13. «Зовнішній вигляд – часткове відображення внутрішнього».
    Такої позиції, ймовірно, дотримуються школи ПАР. Дівчаткам заборонено використовувати косметику, розпускати волосся, хлопчикам – відрощувати розкішну шевелюру. І нехай Південно-Африканська республіка не лідирує в освітньому світі, за моральним обличчям там спостерігають уважно.
  14. Загибель фаст-фуду.
    Настала в школах Ізраїлю, яким офіційно заборонили продавати нездорову їжу. Учні можуть купити дієтичні напої, сендвічі з цільнозерновим хлібом, але тільки не жирну булочку і багату цукрами кока-колу.
  15. Розрізняють по одягу, проводжають по розуму індійських учнів. Кожна школа Індії розробляє свою уніформу, діти носять її в обов’язковому порядку. А для інтелектуального зростання існують шахові гуртки, вельми популярні у індійської молоді.
Цікаві факти про школу

Кладненко Сергій

Сергій Кладненко, головний редактор сайту. Автор статей на сайті. Журналіст з досвідом роботи в українських і зарубіжних інетрнет-виданнях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.