Прасувати одяг люди вміли ще в античні часи. Так, стародавні греки в IV столітті до нашої ери вміли за допомогою гарячого металевого прута робити плісировку на одязі, а до винаходу металу прообразом праски служив гладкий нагрітий камінь. Більше цікавих фактів з історії праски читайте у нашій статті.
ТОП цікавих фактів про праску
- Праски як металеві споруди за формою, близькою до сучасної праски, з’явилися тільки в XVIII столітті. Їх нагрівали на відкритому вогні, причому багато господинь використовували відразу дві таких праски – поки одна грілася, другою гладили. Такі пристосування були дуже важкими (до 10 кг.), так як гладили не тільки за рахунок нагрівання одягу, а й під власним тиском.
- Після винаходу цілісних чавунних прасок винайшли вугільні, всередину яких закладали гаряче вугілля. У них були пророблені спеціальні отвори для кращої тяги або навіть труби. Щоб розпалити остигле вугілля, потрібно було подути в ці отвори. У деяких моделях таких прасок замість вугілля всередину закладали розпечену чавунну пластину.
- У багатих будинках, де в побуті був одяг з дорогих тканин, мережив і іншого, для прасування різних деталей одягу використовували різні за величиною вугільні праски, деякі з них були розміром не більше половини долоні.
- В Україні до введення вугільних і цілісних чавунних прасок, які перед застосуванням нагрівали в печах, існував предмет під назвою рубель. Він використовувався для прання (вибивання) і прасування білизни. Рубль представляв собою дерев’яну пластину з ручкою і поперечними округленими рубцями по всій довжині. Для прання білизна спочатку намотували на качалку, а потім перекочували по ній рубель, розминаючи при цьому волокна тканини, яка раніше була набагато грубіше, ніж зараз.
- Як прообраз праски в давнину виступали і так звані гавки. Вони представляли собою наповнені гарячою водою металеві кружки з ручками, якими водили по одязі і таким чином гладили її.
- Одночасно з вугільними прасками існували і спиртові. У XIX вони були дуже дорогі, за їх придбання могли заплатити навіть невеликою отарою овець. Така праска вже була набагато зручніше, ніж вугільна або лита чавунна, так як важила мало і її можна було взяти навіть з собою в дорогу. Всередину праски заливали спирт, підпалювали, і підошва таким чином нагрівалася.
- У 1903 році з’явився перша полегшена праска з електронагрівачем. Її винахідником став Ерл Річардсон. Деякі джерела називають днем народження електричної праски 1882 рік, коли американець Генрі Сілі запатентував свою праску з електричною дугою між вугільними електродами як нагрівальний елемент.
- Термостат на електричних прасках з’явився лише у 1930-х роках, а в кінці 1970-х підошви прасок перестали робити металевими. Нові праски зі склокерамічною підошвою стали набагато краще ковзати по одязі, що істотно полегшило процес прасування.
Цікаві факти про праску
