Ім’я місту Одеса дано за назвою грецької колонії Одессос, яка колись розташовувалася на цій території.Зібрали факти про Одесу, про які багато одеситів не знають.

Цікаві факти про Одесу

60 цікавих фактів про Одесу

  • Один з перших зодчих міста Франц Павлович Де-Волан розробив особливе планування міста, фасадна частина якого виходила до моря.
  • Перша будівля, зведена по вулиці Ланжеронській у ​​серпні 1794, належало графу Волконському.
  • Справжнім надбанням Одеси є бруківка, кожен камінь якої привозився з-під Везувію поблизу Неаполя.
  • Проблему нестачі питної води в Одесі спочатку вирішили встановленням 3-х фонтанів: Великого, Середнього, Малого. Пізніше, вже купуючи невисокої якості воду на ринку, одесити іронічно говорили: «Не фонтан!». Так і закріпилася ця фраза в мові для позначення неякісної продукції.
  • Дар у вигляді 3000 апельсинів, які одеські купці відправили царю Павлу Ι, дозволив місту добудувати порт, фінансування якого припинилося. Пам’ятник цьому фрукту встановлений тепер в Одесі.
  • Завдяки безмитній зоні «порто-франко», введеної у 1819 і тривавшій 4 десятиліття, економіка міста піднялася. Одеса у 1830 стала найбільшим чорноморським портом, який експортував пшеницю.
  • Перший номер знаменитого «Одеського вісника» вийшов друком у 1827.
  • У 1837 в місті було 47 вулиць. Одеса в той час за кількістю жителів імперії стояла на IV місці. Попереду були тільки Петербург, Москва, Варшава.
  • Рух в місті традиційно правосторонній, але є і виключення – Високий провулок і Італійський бульвар, де воно було змінено на лівосторонній.
  • Прославлена ​​Дерибасівська спочатку називалася Гімназійною. Ім’я засновника міста ця пішохідна вулиця отримала у 1811.
  • Завдяки євреям, імігріровавшім з Європи, в Одесі зародився свій власний діалект суміші мов. Запал і темпераметр евреїв того часу створили цілу культуру, званим одеський гумор.
  • Хосе де Рібас, за походженням іспанський дворянин, був першим градоначальником Одеси. Він володів сімома мовами, мав маленький ріст, що не завадило отримати за військові заслуги мальтійський хрест від імператриці Катерини.
  • Брата першого одеського градоначальника Фелікса вважають засновником Міського саду.
  • Одеса у 1838 була першим і єдиним містом Російської імперії, де проклали асфальт.
  • Каналізаційна система в державі також вперше була створена в Одесі у 1877.
  • У місті у 1886 відкрилася перша в імперії і друга в світі бактеріологічна станція.
  • У 1903 тут з’явилася перша станція швидкої допомоги.
  • На вулицях славного міста вперше в Російській імперії став їздити автомобіль, господарем якого був В. Навроцький, видавав «Одеський листок».
  • Випускалася в Одесі газета «Гамеліц» була першим івритським друкованим органом, а її додаток «К мевасер» – єдиним виданням на ідиші.
  • Оголошення в «Одеському віснику» 1843 року зафіксували імена перших міських фотографів: Філіпа Гааза, Дица, Кубата.
  • У 1901 форум архітекторів, що проходив в Парижі, визнав Катерининську площу красивим архітектурним ансамблем Одеси.
  • Міський торговий центр «Пасаж» став шедевром архітектурного мистецтва і найбільш розкішною спорудою. З його підвалів по рейках товар у вагонетках доставляли в торгові точки центру.
  • По сусідству з Оперним театром розташований будинок з червоної цегли, який належав власнику «Одеського листка» Навроцькому, що відкрив притулок для бідних літераторів, які жили там безкоштовно на повному пансіоні.
  • Одеський оперний театр є, за рейтингом журналу «Forbes», однією з дивних пам’яток Східної Європи.
  • Відоме творіння французького скульптора-модерніста початку ХХ ст. Макса Блонда, що стоїть на Ланжеронівській, носить назву «Молодість». Однак ця скульптура-фонтан більше відома одеситам як «Діти і жаба».Цікаві факти про Одесу
  • Одеська кіностудія веде свій початок з приватного кіноательє «Мирограф» М. Гроссмана, що відкрився в 1907 на Французькому бульварі. У якості першої державної кіностудії вона функціонує з 1919 року.
  • Одеська кіностудія славилася культовими фільмами. Тут знімали «Вертикаль», 5-серійний телефільм «Место встречи изменить нельзя», пригодницький мюзикл «Д’Артаньян і 3 мушкетери». До речі, тигри з «Смугастого рейсу» припливали на пляж «Аркадія».
  • У дитячому музичному фільмі «Пригоди Електроніка», знятому на Одеській кіностудії, практично всі події відбуваються в цьому приморському місті в Палаці Спорту, сел. Котовського, на Куяльницькому лимані, на вул.Канатна, де проживав головний герой.
  • Роман знаменитих одеситів Ільфа і Петрова «12 стільців» екранізували 18 раз в різних країнах. Найулюбленішими фільмами залишаються кінострічки режисерів Л.Гайдая (1971) і М. Захарова (1976), в яких роль великого комбінатора зіграли А.Гоміашвілі і А.Миронов.
  • Пам’ять про Остапа Бендера зберігає і площа його імені розміром в 5 кв. м, що знаходиться на Дерибасівській.
  • Для детективного телефільму «Ліквідація» з Харкова привезли раритетний трамвай 1932 випуску.
  • В Одесі функціонує єдиний в своєму роді Музей експозиції кіно, раритетними експонатами якого є рукавичка Віри Холодної, 1-а камера О.Довженка, капелюх і плащ В. Висоцького.
  • У колекційних фондах міського Археологічного музею зберігається одна з перших золотих монет Київської Русі, так званий, златник князя Володимира.
  • У кінці XIX ст. сімейство комерсантів Гофманів продало Лувру золоту тіару, приписувану скіфському царю Сайтаферну. Однак вона виявилася підробкою, виготовленою одеським ювеліром Ізраїлем Рухомовським. Прикраса виявилося настільки майстерною, що залишилася в музейній колекції, а її виробника нагородили медаллю за майстерність.
  • На проспекті Шевченка розташувався Музей цікавих наук, в якому через фізичні закони розкриваються таємниці фізики. Тут можна знайти вихід з лабіринту, виміряти гучність власного голосу і т.д.
  • Цікава назва «У Баби Уті» носить одеський Музей воскових фігур, в якому можна побачити Дерібаса, Рішельє, О.С.Пушкіна, А.А.Ахматову та інших знаменитих особистостей, долі яких пов’язані з містом.
  • «Таємниці підземної Одеси» – так називають музей, розташований в одеських катакомбах. В їх потаємних заплутаних ходах ховалися свого часу контрабандисти, підпільники. Загальна протяжність катакомб – близько 2500 метрів.
  • Існує і музейний меморіал на місці прославленої 411-ї берегової батареї. У період легендарної оборони міста-героя звідси було вироблено 220 стрільб. Згідно з наказом батарею в середині жовтня 1941 підірвали двома тоннами толу.
  • За час оборони Одеси у 1941, яка тривала з 4 вересня по 16 жовтня, завод ім. Січневого виробив близько шести десятків незвичайних танків, створених із звичайних тракторів, які обшивалися корабельною сталлю. Оснащені вони були 2 кулеметами калібру 7.62. Бійці іменували це «чудо техніки» танком «На переляк».
  • Є в Одесі і Музей шоколаду. Перебуваючи на знаменитій Дерибасівській вулиці, він притягує відвідувачів оригінальними солодкими скульптурами, шоколадними картинами.
  • Приморське місто немислиме без Музею якорю, який розташувався на причалі під відкритим небом, перед Свято-Миколаївським храмом. Його експонатами є різноманітні якоря, підняті з морського дна. До речі, герб міста має зображення якоря-кішки з 4 лапами.
  • Одеситка єврейської національності Берта Рапопорт була однією з двох жінок-капітанів в Радянському Союзі.
  • Одеса відома кримінальними авторитетами. Одним з них в XIX ст. була Сонька Золота ручка, під заступництвом якої перебувала школа малолітніх злодіїв. Іспити в ній здавали по-особливому. В кишені юнаків клали дзвіночки. Їх дзвін означав, що завдання провалено.
  • Увійшов в історію як король кримінального світу і Мішка Япончик. Він не привітав кровопролиття і жорстко карав за нього, ввів в дію «кодекс нальотчика».
  • Відомий письменник Ісаак Бабель, який народився в Одесі, взяв Мишку Япончика як прообраз головного героя Бені Кріка своїх «Одеських оповідань».
  • У 2011 одеський Робін Гуд з’явився в телесеріалі С. Гінсбурга «Життя і пригоди Мішки Япончика».Цікаві факти про Одесу
  • Безпосередньо в Одесі серед єврейських бандитських груп, що розмовляли на івриті та ідиш, оформився і злодійський жаргон «феня». Поліцейські слова на цих мовах не розуміли. Так і стали «ботать по фені», тобто пояснюватися особливим чином, зрозумілим представникам кримінального світу.
  • Дуже цікаві вулиці, провулки, площі Одеси. На деяких з них, вулицях В.Інбер, Б.Хмельницького, Воронцовському провулку, на площі В. Холодної, є будинки без стін. Правда, в реальності відсутність стіни є оптичним обманом, тому що вона зведена під кутом в 45 градусів.
  • На вул.Канатна в будинку №40 колись знаходилася Фабрика з розфасування чаю Висоцького, яка була постачальником чаїв прямо в Імператорський палац. Згодом справу творця чайної компанії продовжили його родичі, але вже в Ізраїлі.
  • В Одесі є вул. Генуезька, названа на честь італійського міста-побратима Генуї, в якому, в свою чергу, є Via Odessa.
  • А ось вулицю Преображенську перейменовували 7 разів. На самому початку її назва була Серединна, потім Троїцька. Вулиця носила ім’я навіть короля Міхая.
  • Місто має досить оригінальні назви вулиць, багато в дусі столиці гумору: Глуха, шарлатани, Кавунова, М’ясоєдовська. Є навіть Виноградний тупик і квартал Сучий Ріг.
  • Є ще одне незвичайне місце в Одесі, іменоване Тещиним мостом. Існує дві легенди, згідно з якими він отримав цю назву. Перша – через розхитування і довжини, а друга – через зацікавленість тодішнього секретаря міськкому партії М. Синиці, щоб ходити на млинці до тещі. Зараз міст облюбували парочки, вішають на нього замки.
  • Яка ж Одеса без знаменитого Привозу, який у 1830-і роки був складовою частиною Старого ринку. Тут торгували прямо з возів, на яких привозили товар.
  • Старокінний ринок виник у 1833. Тут продавали худобу. І нині він зберіг свою спеціалізацію з торгівлі тваринами і птахами різних порід.
  • Одесу недарма називають столицею гумору. Свідчення цього – щорічна Гуморина, що проводиться в день сміху 1 квітня. Традиція проведення цього фестивалю веде з 1973 рік. Цей захід, що став воістину національним святом, у 2019 було присвячено сторічному ювілею Одеської кіностудії.
  • Пам’яткою міста є і затишне кафе Фанконі, в якому в свої часи бували О.Пушкін, М.Гоголь, О. Купрін, А.Чехов, В.Маяковський, Н.Гумилев, Л.Утесов.
  • В Одесі в 2004, до 210-річчя міста, француз Крістоф Лакарен відкрив перший у світі Фонтан парфумів, розпилюючи аромати, вибрані відомим парфумером.
  • Справжньою окрасою міста стала Пальмова алея, висаджена у 2014. Цей мальовничий куточок підкреслив неповторну курортну атмосферу поблизу пляжу «Аркадія» і статус Одеси як «Південної Пальміри».
  • У місті у 2014 відкрита власна Алея зірок, розташована на Ланжеронівській. Тут увічнена пам’ять про І. Бабеля, А. Ахматової, Л.Утьосова, К.Муратової, С.Ріхтером, М. Жванецький та інших майстрів мистецтва.
Цікаві факти про Одесу

Кладненко Сергій

Сергій Кладненко, головний редактор сайту. Автор статей на сайті. Журналіст з досвідом роботи в українських і зарубіжних інетрнет-виданнях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.