Цікаві факти про Лондон

Місто Лондіній було засноване римлянами, що вторглися в Британію, в 43 році н. е. Таким чином, історія Лондона налічує більше двох тисяч років. Що цікавого можна розповісти про життя сучасного мегаполіса і його історію?

ТОП цікавих фактів про Лондон

1. У 2012 році місто прийняло Олімпіаду вже втретє,  інше місто не удостоювалось такої честі.
2. Багато музеїв Лондона безкоштовні для відвідування, хоча при бажанні можна зробити додатковий внесок.
3. Вічні дощі в Лондоні – звичайний міф. Насправді опадів тут випадає не більше, ніж, наприклад, в Римі, але ось розпочатися дощ може раптово і так само раптово закінчитися, тому у місцевих прийнято завжди носити з собою парасольку.
4. Колесо огляду «Лондонське око» (London Eye) є одним з найбільших у світі. На колі закріплено 32 кабінки (за кількістю районів міста), кожна з яких може вмістити 25 осіб. Повний оберт колеса займає цілих півгодини. «Око» є важливим елементом піротехнічних шоу, які влаштовують на Новий рік та інші свята, з нього теж запускають феєрверки.
5. Якщо в Україні широко поширені японські ресторани і піцерії, то в Лондоні першість належить індійській кухні.
6. У Лондоні і його околицях знаходиться цілих 6 аеропортів. Хітроу – найвідоміший з них, а також найбільш завантажений в Європі.
7. У центральній частині міста майже немає пробок. Секрет простий – з 2003 року в будні дні в’їзд сюди платний і становить більше 12 фунтів. Причому в’їзд на старому автомобілі, що не відповідає екологічним стандартам, обійдеться в два рази дорожче.
8. Метрополітен Лондона є одним з найбільших у світі і налічує 270 станцій. Також він є ще й найстарішим у світі, його перша гілка була відкрита у 1863 році. У народі метро називають Underground ( «підземка») або Tube ( «труба»). Вартість проїзду змінюється в залежності від зони метро. На станціях є спеціальні місця для виступів музикантів, а прочитані газети прийнято залишати у вагоні, де їх зможе прочитати хтось ще.
9. У Лондоні є трамвайна система Tramlink, але вона діє тільки на півдні Лондона в районі Кройдон і має всього 4 маршрути. Справа в тому, що в цій частині міста немає метро.
10. Лондон – єдине місце, де потрібно вчитися, щоб стати таксистом, причому навчання займає кілька років і має на увазі здачу найскладніших іспитів. Справа в тому, що у місцевих таксистів не прийнято користуватися картами і тим більше навігаторами, вони повинні пам’ятати всі вулиці і навіть будинки напам’ять! Не дивно, що близько 70% претендентів не витримує навчання. Природно, мова йде про чорні таксі-кебах, що стали візитною карткою міста. Саме вони мають право курсувати вулицями і садити пасажирів де завгодно, але і ціни в них кусаються. У місті також є таксі простіше, але вони працюють тільки по конкретним викликам.
11. Відомі червоні двоповерхові автобуси називаються даблдекери. Перші автобуси такого виду з’явилися на вулицях ще у 1956 році.
12. У багатьох місцях міста є стоянки з велосипедами, які можна взяти напрокат за допомогою банківської карти.
13. Через Лондон проходить Грінвічський меридіан, який у 1884 році вирішили вважати нульовим (до цього моменту різні країни відраховували довготу від своїх національних меридіанів). Раніше він проходив через обсерваторію в містечку Грінвіч, але зараз містечко перетворилося в один з районів столиці.
14. Під Лондоном є багато підземних річок і струмків. У вікторіанську епоху їх запроторили під землю – в систему каналізації. На той момент це було правильним рішенням, адже лондонці кидали в них сміття і зливали нечистоти.
15. Лондонський Тауер на березі Темзи вважається одною з найстаріших будівель Великобританії. Його будівництво приписують Вільгельму I, легендарному нормандському завойовнику, який кардинально змінив весь уклад Великобританії. Будівництво почалося у 1066 році і закінчилося у 1078 році. Пізніше Річард Левине серце повелів побудувати ще кілька веж і вирити навколо фортеці рів, а з 1190 фортеця поступово почала перетворюватися в тюрму і місце страт, причому в’язнями часто ставали представники знаті і навіть монархи-невдахи. Особливо старалися в цьому питанні король Генріх VIII і його нащадки в XVI-XVII століттях. Тільки після Другої Світової війни в ньому перестали тримати ув’язнених. Частину фортеці досить довго займав монетний двір і звіринець, пізніше переведений в Лондонський зоопарк. В наші дні Тауер став музеєм і сховищем скарбів британської корони. У числі обслуговуючого персоналу сучасного Тауера є рейвенмастер – службовець, який стежить за добробутом місцевої зграї ворон. Є повір’я, що коли вони покинуть фортецю, країну чекають багато нещасть. Щоб цього не сталося, воронам підрізають крила.
16. Біг-Бен – ще одна визначна пам’ятка, яка насправді називається не так. Годинникова вежа Вестмінстерського палацу носить ім’я Єлизавети, а «Біг-Бен» – це назва навіть не годин, а найбільшого з шести дзвонів всередині вежі.
17. Лондонський зоопарк діє з 1828 року і є найстарішим у світі. Що цікаво, він не отримує державного фінансування і існує на кошти від продажу квитків, благодійні збори і пожертвування.
18. Як і інші великі міста, Лондон не обійшли стороною великі трагедії. У 1952 році над містом кілька днів стояв Великий Смог – токсичний туман, який призвів до смерті кілька тисяч чоловік. Відразу після цієї екологічної катастрофи був прийнятий Закон про чисте повітря, але Лондон і в наші дні вважається одним з найбільш забруднених європейських мегаполісів.
19. У 1666 році під час Великої лондонської пожежі всього за три дні вигоріла велика частина міста. Точне число жертв невідомо, фактом залишається те, що більше 80% населення залишилося без даху над головою, а відновлення міста зайняло не один десяток років. Хоча в усьому можна знайти плюси. Наприклад, пожежа допомогла впоратися з Великою епідемією чуми, на той момент вже рік бушувала в столиці.
20. Великий сморід – ще одна екологічна катастрофа в історії Лондона. У 1858 році в найбільшому місті Європи не існувало каналізації. І ось під час спекотного літа Темза переповнилася нечистотами і отруїла прилеглі території. Почала поширюватися холера (тоді ще не знали, що вона передається через воду), стояв огидний сморід, жителі бігли в передмістя, а британський парламент склав із себе повноваження. Катастрофа закінчилася сама собою з приходом дощової погоди, але в уряді зрозуміли, що з проблемою потрібно якось боротися, і вже через рік в Лондоні з’явилася каналізаційна система.