Куниця – хижак. До роду куниць належить вісім видів, зокрема кам’яна і лісова куниця. Ці хижі тварини воліють нападати на дрібних ссавців, рідше на плазунів і птахів. При цьому куниці й самі часто стають метою полювання. Найбільший інтерес для мисливців представляє лісова куниця, у якої хутро особливо цінується. Це маленьке юрке звірятко облюбувало змішані і листяні ліси. Кам’яна куниця може мешкати на відкритій місцевості, її часто можна зустріти на кам’янистих схилах. На неї теж організується полювання заради видобутку хутра, хоч і менш активно, ніж на її лісову родичку.
ТОП цікавих фактів про куницю
- У тварини гнучке довге тіло та відносно невеликі лапи. Свій пухнастий хвіст куниця використовує для підтримки рівноваги під час пересування гілками та стрибками.
- Кам’яна куниця за вагою перевершує свою лісову родичку, самці можуть сягати 2,3 кг. Хутро тварини не таке густе і цінується набагато менше. Крім того, у кам’яної куниці світліший ніс, її ступні не мають волосяного покриву. Пляма на її грудях біла, роздвоюється вниз і заходить на лапи. Тому цього звіра прозвали білодушкою, тоді як лісову куницю з жовтою плямою в області горла часто називають жовтодушкою.
- Від нападу куниці часто страждають білки. Вона може напасти на тварину прямо в дуплі або завзято переслідувати її, спритно пересуваючись по кронах дерев. До того ж, вона з задоволенням селиться у колишній оселі своєї жертви.
- Кам’яна куниця може забиратися в голубники або курники. Вважається, що птахи збуджують у звірі рефлекс хижака і спонукають його вбивати всіх наявних у приміщенні птахів, незважаючи на те, що кількість здобичі значно перевищує потребу куниці в їжі.
- Для куниць характерна вагітність з тривалим латентним періодом. Загальна її тривалість від 240 до 275 днів, причому активний розвиток ембріонів триває лише 4 тижні.
- У Стародавній Русі шкірки куниці замінювали гроші, їх називали кунами. Саме ця традиція лягла основою назви грошової одиниці Хорватії – куна.
Цікаві факти про куницю
