Цікаві факти про Гаїті

Республіка Гаїті – держава на заході однойменного острова і на прибережних територіях. Столиця Гаїті – Порт-о-Пренс. З півночі Гаїті омиває Атлантичний океан, з півдня – Карибське море. На острові тропічний пасатний клімат з 2 дощовими сезонами. На острові понад 10 млн. жителів. Офіційна мова – французька і гаїтянська креольська. Це ще не всі цікаві факти про Гаїті.

10 цікавих фактів про Гаїті

• Факт 1. Республіка Гаїті вже давно входить в списки “країн четвертого світу”, будучи одною з найбільш бідних держав. Вона постійно страждає від політичної нестабільності, банального голоду і численних внутрішніх проблем. Часті природні катаклізми на кшталт землетрусів і ураганів довершують картину, і зараз Гаїті є бідною країною Західної півкулі.
• Факт 2. Близько 80% всіх гаїтян живуть далеко за межею бідності – це більше, ніж в більшості країн Африки. При цьому близько 10% всіх гаїтян живе за кордоном, в основному в США, куди багато хто з них біжать в пошуках кращого життя. Багато також перебираються в сусідню Домінікану, країну теж не дуже багату, але набагато більш благополучну, ніж Гаїті. Домініканці цьому, втім, не дуже раді, так як у них і без потоку нелегальних іммігрантів вистачає своїх проблем.
• Факт 3. До приходу в ці края європейців на Гаїті жили індіанці-араваки з групи народів таіно, і сама назва “Гаїті” відбувається з їхньої мови, означаючи “Гірська країна”. Але таіно тут давним-давно вже не залишилося – після відкриттів Колумба сюди хлинули конкістадори, які начисто винищили місцеве населення. Всі сучасні гаїтяни – нащадки невільників, колись завезених сюди для пекельної праці на плантаціях.
• Факт 4. Незалежність від Франції Республіка Гаїті завоювала більше 200 років тому, ставши другою після США незалежною країною в Новому Світі. Революційні події були затьмарені послідувавши за ними масовими розправами з європейцями, що жили на острові – велика їх частина була перебита, і лише небагатьом вдалося врятуватися втечею. В результаті гаїтянська влада виплачувала Франції компенсацію за свої дії під час революції до середини минулого століття.
• Факт 5. Саме Республіці Гаїті належить острів Торти, який раніше носив назву Тортуга. В епоху розквіту піратства в Карибському морі він дійсно служив опорною базою для незліченної кількості піратів, що борознили карибськими водами. Зараз від піратського минулого на Тортуге вже нічого не залишилося.
• Факт 6. У 2010 році на Гаїті обвалився потужний землетрус магнітудою у 6,8 балів. Незважаючи на те, що це досить далеко від максимальних значень, хто скаже, що це мало? Через цей землетрусу на Гаїті загинув кожен п’ятдесятий мешканець, а серед тих, що вижили, багато з яких залишилися без даху, стрімко почала поширюватися епідемія холери, що збільшила кількість жертв ще більше.
• Факт 7. Рівень безробіття тут один з найвищих у світі. Близько 60-65% всіх працездатних гаїтян не мають роботи, тому що в країні просто немає робочих місць. А згідно зі спостереженнями міжнародних організація, близько 50% жителів Гаїті не мають навіть їжі в достатній кількості, не кажучи вже про чисту питну воду. Гуманітарна допомога інших країн допомагає їм вижити, але не більше того.
• Факт 8. Згідно з офіційною статистикою, понад 95% гаїтян відносить себе до християн. На практиці ж майже все населення тут є послідовниками культу вуду, причому найбільш ортодоксального його різновиду.
• Факт 9. Через зручне географічне положення Гаїті з початком Першої Світової війни до цієї країни стали придивлятися і США, і деякі європейські держави. У результаті американці, щоб не допустити потенційних суперників практично на свій поріг, вирішили захопити Гаїті першими, що з успіхом і зробили, задіявши у військовій операції всього близько 350 чоловік. Під американською владою країна перебувала аж до кінця 30-х років.
• Факт 10. У XX столітті Гаїті правив диктатор Франсуа Дювальє, який, номінально будучи президентом, керував країною довічно, а потім передав кермо влади своєму синові. При ньому корупція і терор досягли неймовірних розмірів – неугодні правлячої партії люди знищувалися практично відкрито, а на виборах, організованих для виду, в бюлетенях значився тільки один кандидат – сам Дювальє.