Газові котли – найпопулярніші в світі. Їх можна зустріти практично у всіх приватних котеджах. Трохи більше ніж за сто років газові котли пройшли шлях від безглуздих, громіздких конструкцій до автоматизованих пристроїв на віддаленому управлінні, які, ймовірно, скоро почнуть подавати каву в ліжко. Еволюційний шлях котлів сповнений несподіваних поворотів і цікавих фактів.
Вважається, що перший опалювальний котел з’явився в XVII столітті в Італії, але винайшов його француз – фізик Дені Папен. Виглядав агрегат як великий чайник з запобіжним клапаном для регулювання рівня тиску. Звичний сучасним людям вид опалювальні агрегати придбали в XIX столітті, які придбати можна на сайті: https://voltar.com.ua/, але саме газові котли з’явилися лише в кінці століття. Зате завдяки доступності палива вони швидко вийшли на лідируючі позиції.
«Як тільки людство навчилося використовувати природний газ в побутових цілях, люди зрозуміли – це найкращий вид палива. Він легко розпалюється, при його згорянні виділяється велика кількість тепла, немає диму, кіптяви і твердих відходів. Останнє означає, що газові котли не потребують постійного чищення, досить просто щорічно проводити профілактичне обслуговування обладнання », – говорить Ігор Матвєєв, заслужений енергетик України. З моменту усвідомлення усім світом переваг газового опалювального обладнання і почалася його історія.
У 1895 році професор Хуго Юнкерс (той самий, що потім буде проектувати літаки) відкрив в німецькому місті Дессау фабрику Junkers & Co і першим у світі почав виробляти газові водонагрівачі. Через дев’ять років асортимент компанії включав 19 моделей устаткування. Деякі з них були оснащені найпростішою автоматикою: вона керувала подачею газу в залежності від витрати гарячої води. До початку 1912 року з конвеєрів підприємства Юнкерса зійшло понад ста тисяч одиниць обладнання. У тому ж році винахідник представив перший побутовий газовий котел – відомо, що його поставка в один з приватних будинків Брюсселя була здійснена в третьому кварталі 1912 року. Але по-справжньому тріумфальний хід газових колонок Юнкерса по кухнях і ванних кімнат Європи почалося в 1920-і.
Двадцяті роки ознаменувалися важливим винаходом: з’явився термоелектричний вимикач. Він реагував на полум’я – при зникненні останнього подача газу автоматично припинялася. Завдяки цьому газові водонагрівачі стали, мабуть, найбезпечнішими у світі. В цей же час у Німеччині побачили світ настінні моделі газових колонок. Люди з недовірою поставилися до нового виду обладнання, так як в той час були поширені чавунні накопичувальні водонагрівачі, вражаючі розмірами і масою. Покупці побоювалися, що настінна модель Юнкерса просто зірветься під власною вагою. Допоміг нетривіальний хід: винахідник посадив свого співробітника на одну з змонтованих моделей водонагрівача. Техніка витримала, а зроблені фотографії переконали скептиків. Однак історія газових колонок Юнкерса була недовгою – середина минулого століття ознаменувалася справжньою революцією в сфері виробництва газових котлів.
Якщо перші півстоліття в конструюванні і виробництві газового обладнання на лідируючих позиціях були німецькі інженери, то в 1940-х роках в авангард вирвалася Франція. Саме в цій країні у 1948 році винахідник Моріс Фріске розробив компактний настінний газовий котел, що володіє неймовірною для того часу функцією – він автоматично керував температурою теплоносія. Головною конструктивною особливістю котла FRISQUET став мідний теплообмінник. «Мідь має найвищу теплопровідність серед матеріалів, що використовуються для створення опалювального обладнання. У чавуну цей показник – 50 Вт / (м · К), у сталі – 47 Вт / (м · К), а у міді – 401 Вт / (м · К). Кращою теплопровідністю володіє тільки срібло. Саме тому зміївики теплообмінників FRISQUET зварюють при температурі 1200 0С з міді з застосуванням срібла. Всі роботи йдуть вручну, так як це забезпечує максимальний візуальний контроль, якість і надійність », – розповідає Роман Гладких, технічний директор FRISQUET, лідера французького ринку опалювального обладнання. Паралельно з винаходом все нових моделей опалювальних котлів у 40-60-х роках XX століття йде процес вдосконалення окремих частин обладнання. Наприклад, в 1953-му винайдена газовий пальник з нагнітається повітрям. У неї повітря подається примусово, вентиляторами, що дає можливість гнучко регулювати потужність потоку газоповітряної суміші і досягати за рахунок цього високих показників ККД. Такі пальники донині використовуються при виробництві котлів. Наступні роки стали часом царювання двоконтурних опалювальних агрегатів.
