Цікаві факти про Ельбрус

Якщо ти не був на Ельбрусі раніше, або плануєш сходження на Ельбрус цього року, то тобі, напевно, буде цікаво дізнатися про нього щось нове. Найвища гірська вершина Європи таїть у собі безліч таємниць і манить себе альпіністів з усієї планети. Ось деякі факти, які можуть зробити подорож до цієї вершини ще більш бажаною та захоплюючою.

25 цікавих фактів про Ельбрус

1. Гору Ельбрус називають двоголовою не просто так – вершин у неї справді дві, заввишки 5642 і 5621 метр над рівнем моря відповідно.
2. Має багато назв. Кабардинці називають її Ошхамахо, адигейці – К’усхьемаху, карачаївці та балкарці – Мінгі-тау. А українська назва гори, ймовірно, походить від перського слова “Elburz”, що означає “висока гора”.
3. Ельбрус є сплячим вулканом. Він утворився внаслідок численних вивержень, останнє з яких сталося понад 5100 років тому.
4. Нині є ознаки вулканічної активності у його надрах. Якщо він знову прокинеться, це може стати справжньою катастрофою, оскільки за останні сотні та тисяч років район був активно заселен.
5. Зі схилів Ельбруса стікають 23 льодовики, загальна площа яких досягає 134 км². Це в 67 разів більше за площу всього князівства Монако, найменшої держави світу за винятком Ватикану.
6. По цій горі прокладено безліч альпіністських та туристичних маршрутів. Але сходження на її вершини все одно не є легкою справою, альпіністи гинуть тут щороку, і близько 80% усіх нещасних випадків у цій частині Кавказьких гір відбувається саме на Ельбрусі.
7. За останні сто років площа місцевих льодовиків скоротилася на 18%. Це пов’язують з глобальним потеплінням, і наслідки можуть бути критичними, оскільки саме льодовики Ельбруса живлять три найбільші річки в регіоні: Кубань, Баксан та Малку.
8. Східна (нижча) вершина цієї гори була вперше підкорена у 1829 році. Перше сходження на другу вершину, західну, відбулося набагато пізніше, у 1874 році.
9. Першою людиною, яка підкорила обидві вершини Ельбруса, став російський військовий топограф Андрій Пастухов. Свої сходження він здійснив у 1890 та 1896 роках.
10. Майже весь Північний Кавказ живиться водою, яка стікає саме зі схилів цієї гори. Весною через паводки у цьому регіоні навіть трапляються повені.
11. В 1942 група альпіністів з Німеччини підкорила вершину Ельбруса, поставивши на ній прапор Третього Рейху. Згідно з деякими відомостями, після перемоги Гітлер мав намір перейменувати її на свою честь. Але вже наступного року німецькі війська були вибиті, а німецькі прапори на вершинах були замінені на радянські.
12. Майже всі маршрути сходження на Ельбрус перетинають відразу кілька льодовиків. Це робить їх особливо небезпечними, оскільки на льодовиках іноді виникають глибокі тріщини.
13. Однією з основних небезпек, що підстерігають альпіністів у цих краях, є вітер, що раптово посилюється. Це неприємно саме собою, але набагато гірше те, що він піднімає в повітря хмари снігу, і видимість катастрофічно падає.
14. Щороку на схилах Ельбрусу гине у середньому 10-15 альпіністів. Це досить велика цифра, але якщо поглянути на відсоток скелелазів, що успішно піднімаються і повертаються назад, то вийде, що ця гора відносно безпечна.
15. Її вершини лежить у поясі вічних снігів. Снігові шапки тут не тануть ніколи, хоча у літній період вони дещо скорочуються. Взимку вони розростаються знову.
16. Географічно Ельбрус належить до Кавказьких гір. Щоправда, він розташований не в головному їхньому хребті.
17. Те, що трапилося близько 45 тисяч років тому Ельбруса, на думку вчених, спричинило вимирання останніх неандертальців – тих з них, що ще не змішалися з кроманьйонцями і не були ними винищені. Виверження спровокувало вулканічну зиму, і цей підвид стародавніх людей не пережив холодів, що запанували.
18. У горах що вище, то холодніше. У долинах навколо Ельбрусу клімат теплий, навіть спекотний, але на його схилах зима починається рано. На висоті від 3000 метрів кліматична зима починається у жовтні, а на позначках понад 5000 метрів сніг не тане ніколи.
19. Раніше тут знаходився знаменитий “Притулок одинадцяти”, найвисокогірніший кордон усієї Європи, що розташовувався на висоті 4050 метрів. Старий будинок, на жаль, згорів у 1998 році.
20. Атмосферний тиск залежить не лише від висоти над рівнем моря, а й від температури повітря. На вершині Ельбруса завжди холодно, і тиск тут цілий рік лише трохи перевищує 50% норми.
21. За геологічними мірками ця гора дуже молода. Вчені встановили, що основний етап формування завершився близько чверті мільйона років тому.
22. Всі ельбруські льодовики невеликі, найбільші мають довжину трохи більше 6-9 км. Це приблизно вдвічі менше, ніж довжина найбільших льодовиків Кавказьких гір.
23. В Ірані є гірський ланцюг під назвою Ельбурс, але це назва всього хребта, а не окремої вершини. Найвища точка Ельбурса – пік Деваменд заввишки 5609 метрів. Деваменд, до речі, теж є згаслим вулканом.
24. Вперше висота Ельбруса була оцінена російським академіком Вікентієм Вишневецьким у 1813 році. За його оцінкою, вона становила 5421 метр. Як показав час, він практично не помилився.
25. Приблизно 700-800 тисяч років тому біля початку річки Кубань існував вулкан під назвою Палео-Ельбрус. Але до нашого часу від нього залишилися практично зруйновані залишки кратера.